Т е м а 3

УКРАЇНА В ЧАСИ ІСНУВАННЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(СЕРЕДИНА XVII – КІНЕЦЬ XVIII ст.)

Л е к ц і я :

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ

СЕРЕДИНИ ХVІІ СТ.

План

1. Причини, передумови, рушійні сили, характер та основні етапи революції.

Соціальний вибух в українських землях в середині ХVІІ ст., його економічні, політичні соціальні та релігійні причини. Оцінки національно-визвольної боротьби в історичній літературі. Передумови національної революції, що визріли в українському суспільстві, форми боротьби, масштаби суспільних зрушень. Рушійні сили революції: козацтво, селянство, міщани. Соціальна боротьба. Періодизація національної революції.

2. Національно-визвольна боротьба українського народу 1648–1657 років. Козацька держава.

Початок української національної революції. Богдан Хмельницький. Розгортання національно-визвольної боротьби та успіхи повстанців на початковому етапі Т е м а 3 війни. Військові дії 1649 р. Зборівська угода та початок формування козацької держави; поразка під Берестечком і її наслідки. Білоцерківський договір. Перемога під Батогом. Укладення союзу з Московською державою. Переяславська Рада і «Березневі статті», їх оцінки в історіографії. Воєнні дії проти Польщі в 1654–1655 рр. Порушення царизмом Переяславсько-Московської угоди. Підписання Віленського миру Росії та Польщі 1655 р. Пошук гетьманом Б. Хмельницьким нових союзників.

3. Руїна. Криза і поразка революції.

Смерть Б. Хмельницького. Ліквідація спадкового гетьманату і початок Руїни. Політика І. Виговського. Зближення з Польщею. Гадяцька угода. Політика Ю. Хмельницького. Переяславські статті 1659 р. та Слободищенський трактат 1660 р. і розкол України на Правобережну Т е м а 3 й Лівобережну. Андрусівське перемир’я і початок поділу українських земель між сусідніми державами. Гетьман П. Дорошенко і боротьба за возз’єднання українських земель. Капітуляція П. Дорошенка. Наслідки, значення і уроки української національної революції.

С е м і н а р :

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ХVІІ СТ.

План:

1. Причини та передумови виникнення Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, її рушійні сили та основні етапи.

2. Національно-визвольна боротьба українського народу 1648–1952 рр.

3. Зовнішня політика Б. Хмельницького та її наслідки. Ситуація в Україні в 1653–1957 роках.

4. Період «Руїни». Результати Визвольної війни.

Методичні рекомендації

1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення економічних, соціальних та релігійних причин Української національної революції Т е м а 3. Визначте, що таке «Золота осінь Речі Посполитої». Доречно буде згадати про утиски, які зазнало українське козацтво після прийняття поляками «Ординації Війська Запорозького». Далі слід висвітити події навколо Б. Хмельницького, що стали безпосереднім приводом до революції. Окремо слід зупинитись на постаті Б. Хмельницького та обов’язково наголосити, що спочатку революція не мала далекоглядних цілей і зводилась до задовільнення інтересів козацтва. Після цього треба охарактеризувати рушійні сили революції, з визначенням мети кожної соціальної групи та основні етапи революції.



2. Спочатку необхідно охарактеризувати причини перемог Б. Хмельницького в 1648 році. Докладніше слід зупинитись на ролі Кримського ханства, показати, що татари були важливим союзником, та Т е м а 3 з’ясувати умови, на яких вони допомагали Хмельницькому. Доцільно показати еволюцію мети Б. Хмельницького – від відшкодування власної образи та відновлення «прав та вольностей козацьких», до створення української козацької держави. Слід дати оцінку Зборівській угоди, та показати, чому вона не задовольняла обидві сторони. Окремо слід зупиниться на державі Військо Запорозьке та з’ясувати, чи була це незалежна держава, чи все ж таки автономія у складі Речі Посполитої. В кінці відповіді варто порівняти Зборівський мир з Білоцерківським та показати, що з 1651 року революція опинилась «в глухому куті».

3. Перш за все, слід визначити основні вектори зовнішньої політики Б. Хмельницького Т е м а 3, починаючи з союзу з кримським ханом та дипломатичними ініціативам гетьмана в сторону Швеції, Трансільванії, Угорщини, тощо. Окремо доцільно зупинитись на відносинах з Молдавським князівством та Молдавських походах козаків, визначити причини інтересу Б. Хмельницького до Молдавії і до чого це призвело. Слід поясніти, чому саме Московське царство було обрано Б. Хмельницьким як головний союзник. Переяславська рада і «Березневі статті». Висловіть свою думку, що насправді означав союз Б. Хмельницького з московським царем. Доречно розказати про наслідки цього союзу: спочатку про військові дії проти Польщі в 1655–1656 роках та про порушення Московією Переяславської угоди. В кінці відповіді необхідно оцінити підписання Віленського миру між Т е м а 3 Московією та Польщею в 1655 року та спроби Б. Хмельницького знайти нових союзників.

4. Спочатку слід визначить причини та сутність «Руїни». Доречно охарактеризувати наміри Б. Хмельницького встановити спадкове гетьманство та поясніти, чому цього зробити не вдалось. Політика І. Виговського. Слід визначить причини розколу України на Правобережжя та Лівобережжя. Варто докладно зупиниться на діяльності гетьмана П. Дорошенка та його боротьбі за возз’єднання українських земель, показати негативні наслідки Андрусівського перемир’я та Вічного миру для України. В кінці відповіді визначте причини поразки, значення та уроки української національної революції.

Проблемні питання

1. В чому Ви вбачаєте історичне значення української козацької держави Війська Запорозького для подальшої долі Т е м а 3 українського народу?

2. Вкажіть на соціальні та релігійні аспекти подій Визвольної війни, обґрунтуйте їх вплив на процеси становлення козацької держави.

3. Чи міг Б.Хмельницький без зовнішньої допомоги відстояти Українську козацьку державу?

4. Чи можна вважати Визвольну війну під проводом Б. Хмельницького антифеодальною? Обґрунтуйте свою думку.

5. Чи можна вважати, що після Переяславської угоди та «Березневих статей» Україна стала частиною Московської держави?

Теми рефератів, доповідей і повідомлень

1. Б. Хмельницький – державний діяч, фундатор української козацької держави.

2. Дипломатія гетьмана Б. Хмельницького.

3. Б.Хмельницький як полководець.

4. Соратники Б. Хмельницького.

5. Селянське питання в роки Визвольної війни.

6. Українська козацька держава і Річ Посполита в роки Визвольної війни.

7. Україна Т е м а 3 та Кримське ханство в часи Визвольної війни.

8. Значення Української національної революції середини ХVІІ ст. в контексті вітчизняної та європейської історії.

Навчально-методична і наукова література

Апанович О. Гетьмани України і кошові атамани Запорозької Січі / О. Апанович. – К., 1993.

Багалей Д. И Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства / Д. И. Багалей. – М., 1987.

Бойко О. Д. Історія України : посібник / О. Д. Бойко. – К., 2004.

Борисенко В. Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття / В. Й. Борисенко. – К.,1996

Голобуцький В. Запорозьке козацтво / В. Голобуцький. – К., 1994.

Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа / М. С. Гру-шевский. – К., 1990.

Грушевський М. С Т е м а 3. Історія української козаччини. Т.1. До року 1625 / М. С. Грушевський // Вітчизна. – 1989 – № 1–11.

Дорошенко Д. Нарис історії України : у 2 т. Т.1 / Д. Дорошенко. – К. : Глобус, 1991.

Історія України в особах. Литовська польська доба. – К., 1997.

Історія України : курс лекцій / під ред. В. І. Ніколаєнка. – Х., 2001.

Історія України : підручник / кер. авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів, 2003.

Полонська-Василенко Н. Історія України : у 2 т. Т.1 / Н. Полонська-Василенко. – К. : Либідь, 1992.

Путро О. І. До питання про форми власності на землю українського козацтва / О. І. Путро. // Укр. іст. журн. – 1992. – № 2.

Сас П. М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – початок XVII ст.) / П. М. Сас. – К., 1998.

Сергійчук В. Іменем Т е м а 3 Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – сер. XVII ст. / В. Сергійчук. – К., 1991.

Сергійчук В. І. Армія Богдана Хмельницького / В. І. Сергейчук. – К., 1996.

Смолій В. А. Феномен українського козацтва в загальноісторичному контексті / В. А. Смолій // УІЖ. – 1991 – № 5.

Смолій В. А. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет / В. А. Смолій, В. І. Степанков. – К., 1995.

Смолій В. А. Українська державницька ідея / В. А. Смолій, В. І. Сте-панков. – К., 1997.

Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3 т. / Д. І. Яворницький – К., 1990–1991.

Завдання для самостійної роботи

Тести для самоконтролю

1. Готуючись до великої тривалої війни з Річчю Посполитою Б. Хмельницький вирішив залучитися підтримкою:

а) московського царя;

б Т е м а 3) молдавського володаря;

в) кримського хана;

г) турецького султана.

2. Після звільнення Запорозької Січі козаки обрали Б. Хмель-ницького:

а) кошовим отаманом;

б) гетьманом;

в) князем українським.

3. Ця подія відбулась:

а) наприкінці 1647 р.;

б) у січні 1648 р.;

в) ваш варіант відповіді.

4. Головною військовою проблемою козацького війська була:

а) відсутність артилерії;

б) мала чисельність і слабкість кінноти;

в) недосвідченість військового керівництва.

5. Під час переговорів з представниками Польщі на першому етапі війни Б. Хмельницький вимагав:

а) заміни польського короля;

б) зміни політичної системи Речі Посполитої;

в) відміни “Ординації” та повернення Війську Запорозькому

давніх прав.

6. Затягуючи час і відкладаючи мирні переговори з Т е м а 3 Б. Хмель-ницьким у 1649 р. король Ян ІІ Казимір прагнув:

а) більш детально розглянути вимоги козаків і прийняти

виважено рішення з цього питання;

б) схилити Б. Хмельницького до прийняття умов Польщі;

в) виграти час для організації нової великої армії і придушення

повстання в Україні.

7. При організації Української козацької держави її засновники опирались на досвід:

а) європейських держав;

б) Київської Русі;

в) Запорозької Січі.

8. Катастрофічного розгрому військо Б. Хмельницького зазнало:

а) під Збаражем;

б) під Білою Церквою;

в) під Берестечком.

9. Ця трагедія сталася:

а) в травні 1652 р.;

б) в червні 1651 р.;

в) в серпні 1653 р.

10. Результатом поразки стало підписання:

а) Зборівського миру;

б) Варшавського Т е м а 3 миру;

в) Білоцерківського миру.

11. Альтернативою союзу з Москвою для Б. Хмельницького був союз:

а) зі Швецією та Семигородом;

б) з Францією та Австрією;

в) з Османською імперією та Кримським ханством;

г) ваш варіант відповіді.

12. На вашу думку, союз Б. Хмельницького з Москвою означав:

а) повне і безумовне підкорення московському цареві;

б) входження Української держави (Запорозького війська) до

складу Московської держави на засадах широкої автономії;

в) тимчасовий військово-політичний союз двох рівноправних

держав.

Спробуйте обгрунтувати свою думку.

Заповніть таблиці

Основні військові події Визвольної війни під проводом

Б.Хмельницького (1648–1657 рр.)

Місце битви Дата Розвиток події Імена полководців з обох сторін Чим закінчилось (Результати) Чому?

Україно-польські Т е м а 3 угоди часів Визвольної війни

Угода Дата Основні умови Значення для України

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Брацлавщина– східна частина Поділля з центром у м. Брацлаві. Історична область в Україні XIV–XVIII ст. Займала територію сучасних Вінницької і частково Хмельницької області України.

Генеральна військова рада – найвищий державний та політичний орган у часи Гетьманщини. Скликалася для обрання гетьмана або для вирішення важливих державних, судових, військових питань та обговорення зовнішньополітичних справ. У роботі Ради брали участь усі козаки, іноді міщани і селяни. Після переходу влади до рук козацької старшини наприкінці XVII ст., вплив Ради на політичне життя в Гетьманщині послабився.

Генеральна старшина – вища державна Т е м а 3 адміністрація в Гетьманщині – найближче оточення гетьмана: генеральний писар, генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний, два генеральні осавули.

Генеральний бунчужний – представник генеральної старшини. Захищав у воєнні часи бунчук – один із символів гетьманської влади. Виконував важливі доручення гетьмана.

Генеральний військовий суд – найвища урядова судова установа Гетьманщини. Розглядав кримінальні справи, наприклад, про вбивства, грабунки, підпали маєтків. Підпорядковувався безпосередньо гетьману.

Генеральний обозний (обозний) – вища службова особа державної адміністрації в Гетьманщині. Керував військовою артилерією, відав постачанням гетьманського війська, виконував дипломатичні доручення гетьмана, займався розслідуванням особливо важливих справ. Вважався першою особою після гетьмана. (Полковий обозний керував полковою артилерією і виконував обов’язки заступника Т е м а 3 полковника).

Генеральний осавул – одна з вищих посадових осіб у Гетьманщині. Існувало дві посади осавула: старший і молодший. Відповідав за військову підготовку козаків, охороняв гетьманську булаву, був найближчим помічником гетьмана у військових питаннях, брав участь у переговорах з іноземними послами тощо. Посади осавулів були при полках (по два у кожному) і сотнях.

Генеральний писар – вища службова особа, входив до складу Генеральної старшини у Гетьманщині. Керував справами гетьманського уряду, очолював Генеральну військову канцелярію, вів дипломатичне листування, приймав послів, розробляв умови міжнародних угод тощо.

Генеральний підскарбій – представник Генеральної старшини, вища службова особа в Гетьманщині. Відав державною скарбницею, прибутками і витратами державних коштів Т е м а 3, керував збиранням податків тощо.

Генеральний суддя – вища службова особа, входив до складу Генеральної старшини в Гетьманщині (як правило, їх було двоє). Очолював Генеральний військовий суд. Посада суддів існувала при полках та сотнях.

Генеральний хорунжий – представник Генеральної старшини, входив до гетьманської адміністрації. Офіційний обов’язок – охорона головного прапора (хоругви) українського козацького війська. Виконував обов’язки ад’ютанта гетьмана, його особливі військові та дипломатичні доручення.

Гетьманщина – загально прийнята в науковій літературі назва української національної козацької держави, яка утворилася в результаті Визвольної війни українського народу в середині XVII ст. Офіційна назва держави – Військо Запорозьке. В офіційних документах царського уряду українську Т е м а 3 державу називали Малоросією.

Козацька старшина – посадові виборні особи в козацькій державі. Поділялась на генеральну, полкову та сотенну. Генеральна старшина обиралась на загальній козацькій раді, полкова і сотенна – на радах полків та сотень. Останні затверджувались гетьманом, пізніше – російським царем.

Слобідська Україна (Слобожанщина) –історична територія, що охоплює нинішню Харківську та частини Сумської, Донецької, Луганської областей України, а також частини Воронезької, Курської і Білгородської областей Росії.

Трансільванія– князівство, що існувало на території сучасної Румунії. У 50-х роках – союзник Б. Хмельницького у боротьбі з Польщею.

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ

Богданович-Зарудний Самійло (?–?) – український військовий і державний діяч, генеральний суддя, дипломат. Виконував важливі дипломатичні доручення Б. Хмельницького. Очолював Т е м а 3 українське посольство до Москви у березні 1654 р. Разом з П. Тетерею брав участь у розробленні Березневих статей – умов міждержавної угоди між Україною і Московським царством. У вересні 1658 року брав участь у обговоренні і укладені Гадяцької угоди між Україною і Польщею. У 1660 році підтримав Ю. Хмельницького, був одним з укладачів Слободищенського трактату 1660 р. з Річчю Посполитою.

Богун Іван Теодорович (?–1664) – видатний український військовий діяч, полководець. Брав участь у всіх битвах Визвольної війни. Особливо відзначився у битві під Берестечком. Змінив Б. Хмельницького і в якості наказного гетьмана організував оборону козацького табору, вивів українську армію з оточення. Непохитно стояв на позиціях української державності Т е м а 3, був противником як пропольської, так і промосковської орієнтації українських гетьманів.

Вишневецький Ярема (1612–1651) – один з найбільших магнатів, князь, з 1646 р. – руський воєвода. Походив з українського князівського роду, католик. Володів величезними маєтками в Лівобережній Україні, Поліссі та Волині (резиденція – місто Лубни). Тримав надвірні наймані війська. Очолював магнатську опозицію, яка виступала за збереження своїх привілеїв і політичної влади в країні, проти посилення королівської влади в Речі Посполитій. В роки Визвольної війни розправлявся з надзвичайною жорстокістю з українським населенням.

Нечай Данило (?–1651) – визначний військовий політичний діяч періоду Визвольної війни, один з найближчих соратників Б. Хмель-ницького. Виступав проти укладення Зборівської угоди, продовжував боротьбу проти польських загарбників Т е м а 3.

Хмельницький Богдан Михайлович (1595–1657) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України. Очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської влади. Організатор і перший гетьман Української козацької держави.

Хронологія основних подій

1648, січень обрання Богдана Хмельницького гетьманом України
початок Визвольної війни, визволення повстанцями Запорозької Січі.
1648, 6 травня перша перемога українського козацького війська під Жовтими Водами.
1648, 16 травня перемога українського війська над поляками під Кор-сунем.
1648, 8 червня перший лист Б. Хмельницького до московського царя про об’єднання України з Московською державою у боротьбі з Річчю Посполитої.
1648, 11–13 вересня розгром польсько-шляхетського війська під Пилявцями.
1649, 5–6 серпня битва під Зборовом. Перша зрада татар.
1649, 8 серпня підписана Зборівська угода Т е м а 3 Б. Хмельницького з поляками.
1650, серпень – вересень Молдавський похід Б. Хмельницького.
1651, 18–20 червня поразка українських військ під Берестечком.
1651, 18 вересня укладення Белоцерківської угоди між Україною та Польщею.
1652, 22–23 травня розгром польсько-шляхетського війська під Батогом.
1652–1655 рр. освоєння українськими козаками земель Слобідської України. Заснування міст (Суми, Харків, Охтирка, Острогожськ).
1653, 1 жовтня рішення Земського собору про прийняття України до складу Московської держави і про оголошення війни шляхетській Польщі.
1653, вересень–грудень бої під Жванцем.
1654, 8 січня Переяславська Рада. Ухвала рішення про об’єднання України з Росією.
1654, березень затвердження договірних статей між українським і російським урядами про об’єднання України з Росією.
угода Б. Хмельницького зі швецьким Т е м а 3 королем, Туреччиною та Трансільванією про спільну боротьбу з Річчю Посполитою.
1656, вересень Віленське перемир’я про припинення воєнних дій між Росією і Польщею і спільну боротьбу проти Швеції – союзника України в боротьбі з Річчю Посполитою.
1657, березень ухвала старшинською радою рішення Б. Хмель-ницького про призначення його наступником 16-річного сина Юрія.
1657, 27 липня смерть Б. Хмельницького.

С е м і н а р :

УКРАЇНА В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ ХVII – XVIII СТОЛІТІ.


documentbaaexoj.html
documentbaafeyr.html
documentbaafmiz.html
documentbaaftth.html
documentbaagbdp.html
Документ Т е м а 3